Палахкотять біля вікон живим вогнем розвихрені мальви. Шугають червоними, вогняними язиками під самісіньку стріху. Щороку ранньою весною з-під землі з'являється зелене пагіння. Потім на високих стеблах в'яжуться десятки бутонів, які зацвітають червоними, світло-рожевими і темно-пурпуровими парасольками. Здається, то не квіти, а чарівне намисто, сонячна хвиля, які манять до себе, дарують велику радість і щире захоплення.