Вечір на дворі, сонце скотилось,
зорі тривожно сяють в вікні
Рідна бабуся, лагідна й мила,
пісню тихенько співає мені
Пісня до болю, душу відкриє,
стомлені очі повні жалю
Мила бабусю, горлиця сива,
я тебе рідна дуже люблю
Ха-а-а… ха-а-а… ха-а-а… ха-а-а
Я пригорнуся, міцно до тебе
і поцілую очі сумні
Чуєш бабусю, суму не трена,
хочеш сама заспіваю тобі
Пісню що твою, душу зігріє,
щоб не бувало в серці жалю
Мила бабусю, горлиця сива,
я тебе рідна дуже люблю
Ха-а-а… ха-а-а… ха-а-а… ха-а-а
|