Тема 24. Наша рідна Україна, мов веснянка солов'їна (І частина) 
 
 
Вступ 
Калина – один з українських символів. Україну порівнюють із калиною. 
Майже у всіх народів є такі рослини-символи. Наприклад, у канадців – клен, у росіян – берізка, а в нас – верба і калина. З давніх-давен наш народ змальовував образ калини в усіх видах народної творчості. Ось послухайте: 
Без калини нема України, 
Бо калина – то символ її. 
То сміється, мов в щасті дівчина, 
То сумує, схилившись в журбі. 
Як ви думаєте, чому наш народ оспівує калину? 

Легенда про калину 
Чи знаєте ви, чому калину так назвали? Колись дуже давно жила на Україні маленька дівчинка, яку звали Калина. Одного разу при дорозі вона побачила невеличку рослинку. «Яка ж вона маленька. Зовсім, як я!» – подумала Калинка і відтоді почала постійно навідувати рослинку та поливати її. 
Поступово рослинка перетворилася на невеличкий кущик, а потім – на гарненький кущ і віддячила дівчинці за турботу та ласку червоними, як намистинки, ягодами. У кожній ягідці було заховане зернятко, схоже на маленьке серце. А щоб люди не забули добре серце дівчинки Калинки, від того часу всі називають той кущ калиною. 
Тарас Шевченко написав про калину вірш „Зацвіла в долині”. Напевно, поета вразила доброта дівчинки та краса калини. Композитор Аркадій Філіпенко написав на слова Тараса Шевченка пісню. Прослухайте її уважно, а потім розпочніть розучувати. 

Демонстрація пісні «Зацвіла в долині» СКАЧАТИ
Сл. Т. Шевченка, 
муз. А. Філіпенка 

Розучування пісні «Зацвіла в долині» 

Караоке. Пісня «Зацвіла в долині» СКАЧАТИ

Виконання пісні «Зацвіла в долині» з ритмічним супроводом 
Тепер, коли ви розучили пісню „Зацвіла в долині», виконайте її під власний супровід. Для цього приготуйте музичні інструменти – бубни, барабани та маракаси. Користуючись схемою, розучіть супровід і виконайте пісню ще раз. 

Слухання. П. Чайковський. Концерт № 1 для фортепіано з оркестром (фінал) СКАЧАТИ
Цю чудову пісню написав композитор, однак вона нагадує українську народну пісню. Це й не дивно, адже краса українських народних пісень відома в усьому світі. Вони надихають митців. Наприклад, російський композитор Петро Чайковський використав мелодію української веснянки у своєму фортепіанному концерті. 
Ця веснянка має назву “Вийди, вийди, Іванку”. Ця пісня настільки сподобалася композитору, що він вплів її в хоровод народних мелодій. У фіналі, тобто в останній частині концерту, ми можемо почути святкову картину загальної радості, справжній музичний вінок. 
Послухаймо фрагмент із Першого концерту для фортепіано з оркестром Петра Чайковського. 

Питання 
Як на вас вплинула музика П. Чайковського? 
Які символи України ви знаєте? 
Чому образ калини порівнюють з Україною? 
З чим би ви порівняли Україну? 

Підсумки уроку, перехід до другого уроку 
Україна така красива, щира, що її можна порівняти з жовтогарячим соняшником або запашною трояндою. Час взятися за фарби. Продовжимо на наступному уроці.

Тема 24. Наша рідна Україна, мов веснянка солов'їна (ІІ частина) 
 
Легенда про виникнення петриківського розпису 

Колись давно в одному веселому українському селі жили сумні люди. Там, де вони з’являлися, всі відразу переставали сміятися. І в усьому селі запанував сум. 
Якось туди навідалася дівчинка Калинка. Побачила вона, що люди сумують, і вирішила всіх розвеселити. Обрала вона найсумнішу хатку, взяла в руки пензлик, фарби й почала її розписувати. Спочатку Калинка розмалювала стіни і піч, потім взялася за посуд. По всій хаті зацвіли прекрасні квіти. У них було легко впізнати мальви та півонії, гвоздики й жоржини, айстри й горошок, навіть придорожній будяк. Поряд із квітами запломеніли ягоди калини в оточенні веселих зелених листочків. Дуже старалася Калинка, тоненьким пензликом малюючи листочки, пелюстки, вусики, а пальчиком – ягідки калини й горобини. 
Довго розписувала хатку, а під вечір стомлена сіла на ґаночку. Аж чує – йдуть люди. Сховалася дівчинка в саду й почала спостерігати за ними. Тільки підійшли сумні люди до хати, як одразу на їхніх обличчях почали розквітати посмішки і спочатку тихенько, а потім голосніше покотився по селі щирий сміх. Наступного дня всі хати в селі розцвіли гарним казковим орнаментом. 
Називалося те село Петриківка, тому й розпис, який придумала дівчина Калинка, люди назвали петриківським. У його основі лежить образне, поетичне осмислення світу рідної природи, краси української землі. Роботи петриківських майстрів випромінюють радість; виконані вони чистими й соковитими кольорами. Квіти Петриківки звертаються до нас мовою наших предків, які вміли любити й цінувати красу материнської землі. 

 Розповідь про типи мазків петриківського розпису 

 Розпис – це не лише прикраса, а й своєрідна символічна мова народного мистецтва. Для опанування техніки петриківського розпису необхідно вміти виконувати чотири типи мазків. Традиційні назви цих мазків гребінчик, зернятко, горішок та перехідний мазок. 
 Гребінчик – це мазок, що починається з потовщення. Його виконують натиском пензлика і закінчують тоненьким «вусиком», який передають за допомогою легкого дотику кінчика пензлика. Кілька таких мазків, покладені поряд, нагадують гребінець. 
 Зернятко – мазок, який накладають від найменшого дотику до найбільшого натиску. Коли такі мазки покладені обабіч стеблини вістрями назовні, то зображення нагадує колосок. 
 Горішок складається з двох мазків, вигнутих півлунками і поставлених один проти одного. Ми отримаємо форму, подібну до лісового горіха, коли заповнимо порожнє місце між півлунками гребінчиковим або двома-трьома зернятковими мазками. 
 Перехідний мазок накладають одним пензликом, але двома фарбами. 

Споглядання та аналіз репродукцій 

Розгляньмо малюнок народної майстрині. 
Опишіть усе, що намальовано на картині. Знайдіть ягідки, квіти, листочки, персонажі тваринного світу. 
Які кольори використала художниця, щоб намалювати квіти? 
Яке враження справляють на вас розписи – холоду чи тепла? 

Практична робота «Сонячні квіти» 

Отож, намалюймо сонячні квіти! 
Для малюнка візьмемо кольоровий або тонований папір синіх, фіолетових, блакитних відтінків, адже на жовтому не буде видно жовтих квітів. 
Вибираємо розташування аркуша паперу. 
Малюємо великі кола. Це будуть серединки соняшників. 
Щоб показати зернятка, прокрапуємо всю середину. М’яким пензликом кладемо краплинки в рядки одну біля одної. 
Гребінчиком промальовуємо пелюсточки соняшника. Розпис виконуємо густою фарбою (жовтою, оранжевою чи золотавою). 
Промальовуємо стебла квітів. 
Окремими мазками-«зернятками» малюємо листя соняшників. Фарбу наносимо на поверхню малюнка так, щоб інтенсивний, густо насичений колір на кінчиках листочків поступово ставав дедалі прозорішим і світлішим посередині. Від цього зображення буде здаватись об’ємним. 
Промальовуємо дрібні деталі. 

Питання 
З яким розписом ми познайомилися на уроці? 
Які основні елементи рослинного орнаменту використовують у петриківському розписі? 

Підсумки уроку 
Ми навчилися створювати справжній петриківський розпис. Наші роботи дуже цікаві та своєрідні. Об’єднайте їх у велике сонячне панно!