-----------------------------------------------------------
музика: Анна Олєйнікова, слова: Анна Дем'яненко
-----------------------------------------------------------

Весна зазеленіла,
Нема про зиму й згадки,
І крізь зелений килим
Пробилися кульбабки.
Такі собі жовтенькі
Ці квіточки тендітні -
На втіху всім стареньким,
Для радості всім дітям.
Мов посланці із сонця,
Ліхтарики на схилах,
Ми не одне вже серце
Теплом своїм зігріли.
Щоб повернуть в дитинство,
Шукаєте дорогу? -
Віночок чи намисто
Сплести знайдіть нагоду.

І серце ваше тихо,
Мов пташеня, заб'ється,
І найстрашніше лихо
Таким вже не здається.
Життя минає швидко,
Та все ж не для забави
Напередодні літа
Біліють всі кульбаби.
Мов чарівні сніжинки,
Зима нас розгубила,
Встанемо ми навшпиньки,
Піднімемо вітрила.
Мусимо ми подбати
Про менше покоління -

Ми летимо у мандри,

Несем сво ... Читати далі »

КУЛЬБАБКА 
сл. Марія Бута Вол.Макієвець
муз. Вол. Макієвець

1 куплет
Сонячний зайчик на землю упав
Він засміявся й кульбабкою став
Вкрили смішинки луги і поля
І розцвіла у кульбабці земля
ПРИСПІВ:
Весна,весна,весна прийшла
І вся природа розцвіла
І дуже радісно мені
І чом не всміхнутись тобі!?
2 куплет
Я з вітерцем навперейми біжу
Сонячну квіточку я розбужу
-доброго ранку-ск ... Читати далі »

На одній лісовій галявині росла собі маленька жовта Кульбабка. До Кульбабки за смачним нектаром прилітали різні комашки: метелики, бджілки, джмелики. І Кульбабці дуже подобалось дивитися як вони літають високо в небі. „Ось би мені так колись політати, високо-високо, як метелик...” мріяла собі Кульбабка. А її сестрички квіточки тільки з неї сміялися: „Як же ти полетиш? Ти ж квітка, ми квіти не ходимо і не літаємо, а ростем, міцно тримаємось корінням до землі”. Та кульбабка не зважала і продовжувала мріяти...
А чутки про дивну мрію Кульбабки дійшли до лісової Феї. І лісова фея вирішила здійснити мрію кульбабки. Фея прилетіла до кульбабки, сіла на її ніжні жовті пелюсточки і запитала: „Чи це правда, Кульбабко, що ти мрієш літати?”. „Правда, – несміливо відповіла квіточка, – це моя найбільша мрія”. „Я можу здійснити твою мрію, – сказала лісова Фея, – але для того, щоб полетіти тобі доведеться спочатк ... Читати далі »

                     Курчатко, схоже на кульбабку

Сонце ніжилося на м'яких хмарках-перинах. «Ку-ку-рі-ку!» - почуло воно крізь сон далекий голос невідомої птахи. Сонце й хотіло розплющити очі, але чаклунка-ніч наче намазала повіки медом. «Ку-ку-рі-ку! Сонечко, прокидайся. Вже час». Сонце нарешті розтулило повіки: треба негайно вмитися. Воно зібрало краплі роси, що наплакала ніч на прощання, скинуло решки дрімоти, потім заклопотано оглянуло землю.  ... Читати далі »